Податковий кредит. Право на податковий кредит. Документы для НК

198.1. Право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з:
а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі у разі їх ввезення на митну територію України) та послуг;
б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв"язку з придбанням та/або ввезенням таких активів в якості внеску до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);
в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та у разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;
г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.
198.2. Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається:
дата тієї події, що відбулася раніше:
дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг;
дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) податку за податковими зобов"язаннями згідно з пунктом 187.8 статті 187 цього розділу.
Датою виникнення права орендаря (лізингоотримувача) на збільшення податкового кредиту для операцій фінансової оренди (лізингу) є дата фактичного отримання об"єкта фінансового лізингу таким орендарем.
Датою виникнення права замовника на віднесення сум до податкового кредиту з договорів (контрактів), визначених довгостроковими відповідно до пункту 187.9 статті 187 цього розділу, є дата фактичного отримання замовником результатів робіт (оформлених актами виконаних робіт) за такими договорами (контрактами).
Для товарів/послуг, постачання (придбання) яких контролюється приладами обліку, факт постачання (придбання) таких товарів/послуг засвідчується даними обліку.
198.3. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 розділу І цього Кодексу, та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку
за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього розділу, протягом такого звітного періоду у зв"язку з:
придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
198.4 Якщо платник податку придбає (виготовляє) товари/послуги та необоротні активи, які призначаються для їх використання в операціях, що не є об"єктом оподаткування або звільняються від оподаткування, то суми податку, сплачені (нараховані) у зв"язку з таким придбанням (виготовленням), не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника (з урахуванням положень підпункту 139.1.6 цього Кодексу).
198.5. Якщо у подальшому такі товари/послуги фактично використовуються в операціях, які не є об"єктом оподаткування або звільняються від оподаткування відповідно до цього розділу (за винятком випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 цього розділу), чи основні фонди переводяться до складу невиробничих фондів або встановлено факти недостачі (крадіжки), то з метою оподаткування такі товари/послуги, основні фонди вважаються проданими за їх звичайною
ціною у податковому пероді, на який припадає таке використання або переведення, але не нижче ціни їх придбання (виготовлення, будівництва, спорудження), у тому випадку, якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами.
Датою використання товарів/послуг вважається дата визнання витрат, відповідно до розділу III цього Кодексу.
198.6. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв"язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього розділу).
У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність, установлену законодавством.
У разі коли платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати виписки податкової накладної.
Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом шестидесяти календарних днів з дати списання коштів з банківського рахунку платника податку.
Для банківських установ, при одержанні ними права власності на заставне майно з метою подальшого продажу, таке право зберігається до моменту продажу такого заставленого майна.
Податковий кредит - це сума, на яку платник ПДВ має право зменшити податкове зобов"язання звітного (податкового) періоду. Ця стаття визначає підстави для віднесення сум податку до податкового кредиту, дату виникнення права платника ПДВ на віднесення сум податку до податкового кредиту, а також суми сплаченого (нарахованого) податку, які відносяться до податкового кредиту, та суми, що не входять до складу податкового кредиту.
198.1. Норми цього пункту відтворюють попереднє законодавство в частині переліку господарських операцій, здійснення яких дає право на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Починаючи з 1 січня 2013 року, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає за фактом виникнення податкового зобов" язання у разі здійснення операцій, зазначених у пункті 198.1 (див. ч. 22 п. 9 розділу XIX «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу).
При застосуванні норми, позначеної літерою «в») потрібно враховувати, що у Кодексі подано визначення місця постачання послуг, яке базується на принципі місця фактичного здійснення постачання послуг і застосування основної ставки ПДВ у разі, коли такі операції здійснюються на митній території України.
198.2. Пункт визначає дату виникнення права платника податку на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту. Такою датою вважається дата тієї події, що відбулася раніше:
- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку в оплату товарів/послуг;
- дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
В основу визначення дати виникнення права платника податку на віднесення сум ПДВ до податкового кредиту покладено принцип фактичного завершення господарської операції постачання товарів/послуг. Для операцій із ввезення на митну територію України товарів та з постачання послуг нерезидентом на митній території України датою виникнення права на
віднесення сум податку до податкового кредиту є дата сплати (нарахування) ПДВ за податковими зобов" язаннями.
198.3. Цей пункт визначає базу для обчислення суми податкового кредиту звітного періоду та його склад. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 розділу I Кодексу. При застосуванні цієї норми необхідно врахувати, що згідно з абзацом третім розділу XIX Кодексу «Прикінцеві положення» ст. 39 набирає чинності з 1 січня 2013 року.
Податковий кредит складається із сум ПДВ, нарахованих (сплачених) платником податку протягом звітного періоду за основною ставкою або за нульовою ставкою у зв" язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів, у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Отже, основною умовою віднесення сум ПДВ, сплачених (нарахованих) у зв" язку з придбанням товарів, послуг та основних фондів, до податкового кредиту, є їх використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
198.4. Пунктом встановлено, що при здійсненні господарських операцій, які не є об" єктом оподаткування або звільнені від оподаткування, сплачені (нараховані) суми ПДВ не відносяться до податкового кредиту зазначеного платника. Відповідно до абзацу 3 пп. 139.1.6 податок на додану вартість, сплачений у складі витрат на придбання товарів, робіт, послуг, що входять до складу витрат, та основних засобів і нематеріальних активів, що підлягають амортизації, включається відповідно до витрат або вартість відповідного об"єкта основних засобів чи нематеріального активу збільшується на суму, не віднесену на зменшення податкового зобов"язання з податку на додану вартість такого платника податку згідно з розділом V цього Кодексу.
198.5. Цим пунктом регулюється оподаткування подальшого використання товарів/послуг в операціях, що не є об" єктом оподаткування або звільнені від оподаткування. У разі якщо платник податку скористався правом на податковий кредит за цими товарами/послугами, вони вважаються проданими за їх звичайною ціною.
198.6. Цей пункт визначає підстави, що унеможливлюють віднесення сплаченого (нарахованого) ПДВ до податкового кредиту. Пункт містить також дві норми, яких раніше не було у податковому законодавстві. Ці норми спрямовані на покращання умов ведення бізнесу в Україні в частині віднесення сплаченого (нарахованого) ПДВ до податкового кредиту.
1. У разі коли платник податку не включив у відповідному звітному періоді до податкового кредиту суму податку на додану вартість на підставі отриманих податкових накладних, таке право зберігається за ним протягом дванадцяти місяців з дати виписки податкової накладної.
2. Платники податку, що застосовували касовий метод до набрання чинності цим Кодексом або застосовують касовий метод, мають право на включення до податкового кредиту сум податку на підставі податкових накладних, отриманих протягом шестидесяти календарних днів з дати списання коштів із банківського рахунку платника податку.
Якщо заставлене майно переходить у власність банківських установ з метою його наступного продажу на дату оприбуткування такого об" єкта за наявності податкової накладної або її замінників, банківська установа має право на податковий кредит. Податкова накладна видається платником податку (боржником), який передає майно у власність банку (кредитору) на вимогу останнього та є підставою для нарахування податкового кредиту. При здійсненні операції з постачання оприбуткованого об"єкта у банку (кредитора) виникають податкові зобов"язання з ПДВ на загальних підставах, обчислені, виходячи з повної вартості його продажу.

Налоговый кредит

НАЛОГОВЫЙ КРЕДИТ

(tax credit) 1. Освобождение от уплаты налога, который фактически уже был уплачен, как, например, освобождение от уплаты налога на полученные в Великобритании дивиденды (См.: авансовый корпорационный налог (advance corporation tax), или в тех случаях, когда уплаченный за рубежом налог может быть зачтен в счет выполнения налоговых обязательств в Великобритании (См.: двойное налогообложение (double taxation). 2. В более широком смысле всякий вычтенный у источника дохода налог, который может быть зачтен в счет выполнения налоговых обязательств плательщика.

Финансы. Толковый словарь. 2-е изд. - М.: "ИНФРА-М", Издательство "Весь Мир". Брайен Батлер, Брайен Джонсон, Грэм Сидуэл и др. Общая редакция: д.э.н. Осадчая И.М. . 2000 .

Налоговый кредит

Налоговый кредит - льгота, направленная на уменьшение налоговой ставки или окладной суммы. Обычно налоговый кредит носит возмездный, срочный и заявительный характер.

По-английски: Tax credit

Финансовый словарь Финам .

Налоговый кредит

одна из налоговых льгот, состоящая в отсрочке взимания налога.

Терминологический словарь банковских и финансовых терминов . 2011 .

Смотреть что такое "Налоговый кредит" в других словарях:

Налоговый кредит - представляет собой изменение срока уплаты налога на срок от трех месяцев до одного года при наличии хотя бы одного из оснований, указанных в подпунктах 1 3 пункта 2 статьи 64 НК РФ: 1) причинения этому лицу ущерба в результате стихийного бедствия … Словарь: бухгалтерский учет, налоги, хозяйственное право

- (tax credit) Процедура, используемая в Великобритании: подоходный налог на распределенную прибыль удерживается у источника дохода. Акционер получает дивиденды, свободные от налогов, а налоговый кредит равен сумме удержанного подоходного налога.… … Экономический словарь

Налоговый кредит - (англ. tax credit) по законодательству РФ о налогах и сборах изменение срока уплаты налога на срок от 3 х месяцев до года при наличии хотя бы одного из следующих оснований: причинения заинтересованному лицу … Энциклопедия права

налоговый кредит - 1. Освобождение от уплаты налога, который фактически уже был уплачен, как, например, освобождение от уплаты налога на полученные в Великобритании дивиденды (см.: advance corporation tax (авансовый корпорационный налог)), или в тех случаях, когда… … Справочник технического переводчика

- (tax credit) Сумма, вычитаемая из подлежащего выплате налога, как правило в связи с тем, что налог уже был уплачен на один из элементов налоговой базы (tax base). Наиболее распространенным в Великобритании видом налогового кредита является кредит … Словарь бизнес-терминов

Налоговый кредит - (Tax credit) — налоговая льгота, предоставляемая налогоплательщикам, в виде исключения, на возвратной основе. По существу, это — кредит, предназначенный, как правило, для осуществления инвестиций и инновационных затрат … Экономико-математический словарь

- – это сумма расходов, понесенных налогоплательщиком резидентом, на которую уменьшается сумма годового налогооблагаемого дохода. источник http://insurelife.org.ua/financial planning/insurance dictionary/ … Википедия

Налоговый кредит - изменение срока уплаты налога на период от трех месяцев до одного года при наличии хотя бы одного из следующих оснований: причинения этому лицу ущерба в результате стихийного бедствия, технологической катастрофы или иных обстоятельств… … Энциклопедический словарь-справочник руководителя предприятия

НАЛОГОВЫЙ КРЕДИТ - изменение срока уплаты налога, осуществляемое налоговым органом, на срок от трех месяцев до одного года при наличии у налогоплательщика хотя бы одного из следующих оснований: 1) причинения лицу ущерба в результате стихийного бедствия,… … Энциклопедия российского и международного налогообложения

Книги

Финансы и Кредит № 39 (567) 2013 , Отсутствует. В журнале раскрываются современные проблемы теории и практики финансов, денежного обращения и кредита, банковского и страхового дела, рынка ценных бумаг, налоговой политики и финансового… электронная книга

Публікується мовою оригіналу

Еще с 01.07.2015 г. плательщики НДС работают по принципу «100 % отражения «входящих» сумм НДС в составе налогового кредита», не сортируя их на хозяйственные/льготные/необлагаемые. Тем не менее все так же плательщикам в вопросе формирования НК следует четко придерживаться дающих право на НК операций и подтверждающих документов.

Операции для формирования НК

В п. 198.1 НКУ приведен список операций (разбиты на пять подкатегорий), при осуществлении которых плательщик вправе уплаченные/начисленные суммы налога отнести в состав налогового кредита (НК). Это:

1) приобретение или изготовление товаров и услуг;

2) получение услуг, предоставленных нерезидентом на таможенной территории Украины, и услуг, местом поставки которых является таможенная территория Украины;

3) приобретение (строительство, сооружение, создание) необоротных активов (в том числе в связи с приобретением и/или ввозом таких активов как взнос в уставный фонд и/или при передаче таких активов на баланс плательщика налога, уполномоченного вести учет результатов совместной деятельности);

4) ввоз необоротных активов на таможенную территорию Украины по договорам оперативного или финансового лизинга;

5) ввоз товаров и/или необоротных активов на таможенную территорию Украины.

В такт сформирован и «близлежащий» п. 198.3 НКУ , упоминающий «базу», от которой формируется сумма НК. В нем указано, что НК отчетного периода определяется исходя из договорной (контрактной) стоимости товаров/услуг и состоит из сумм НДС, начисленных (уплаченных) плательщиком налога в течение такого отчетного периода в связи:

Приобретением или изготовлением товаров и предоставлением услуг;

Приобретением (строительством, сооружением) основных фондов (основных средств, в том числе прочих необоротных активов и незавершенных капитальных инвестиций в необоротные капитальные активы);

Ввозом товаров и/или необоротных активов на таможенную территорию Украины.

Приобретение . Среди операций из списка, суммы НДС по которым подлежат включению в НК, выделены операции приобретения (пп. «а» и «б» п. 198.1 НКУ ). Какие же операции считать приобретением?

Для НДС-целей под приобретением в подавляющем большинстве случаев следует понимать как переход к приобретателю (получение им) права собственности на товары, включая необоротные активы (или момент получения приобретателем результатов услуг).

В пользу привязки приобретения к переходу права собственности свидетельствует определение термина «поставка товаров» из п.п. 14.1.191 НКУ . Да и сами налоговики в операциях по приобретению товаров и отражению по такой операции НК акцент делают именно на получении права собственности (см. письма ГФСУ от 09.06.2015 г. 11999/6/99-99-19-01-01-15 ), письмо ГФСУ от 19.04.2016 г. № 8809/6/99-99-19-03-02-15 ).

Однако здесь могут быть некоторые исключения. Если товары (услуги) получены в собственность плательщиком, но так и не оплачены в течение срока исковой давности, то фискалы расценивают их (!) как бесплатно полученные. Так что

при бесплатном получении товаров, услуг, необоротных активов факт их приобретения, по мнению налоговиков, отсутствует

Соответственно у получателя нет бесплатного права и на налоговый кредит (см. .

Кроме того, к поставке товаров п.п. 14.1.191 НКУ (см. п.п. «е» ) приравнивает, в частности, передачу товаров по договору , по которому уплачивается комиссия (вознаграждение) за продажу или покупку . Поэтому для целей НДС-учета получение посредником товаров (услуг) без перехода к нему права собственности во исполнение договора комиссии/поручения и т. д. (см. п. 189.4 НКУ ) все равно должно считаться приобретением. То есть давать посреднику право на НК и по товару .

Исключение: ввоз товаров и необоротных активов по посредническим договорам. Здесь на эти операции нормы п. 189.4 НКУ не распространяются (см. БЗ 101.13). Право на НК в этом случае возникает только у собственника товара (подробнее - далее).

В операции по приобретению возможно участие третьих лиц . Например, стоимость товара (услуги) оплачивает третье лицо , а не покупатель. С позиции права это вполне законно: выполнение обязательств должника другим лицом предусмотрено ст. 528 ГКУ . Так вот, право на НК остается за покупателем, а не за третьим лицом. Ведь по договору приобретает товар именно покупатель, соответственно поставщик обязан составить НН и зарегистрировать ее в ЕРНН на имя покупателя (а не третьего лица).

Возможна ситуация, когда согласно договору отгрузка товара осуществляется третьему лицу , а не покупателю товара. Эта операция вполне законна и предусмотрена в ст. 636 ГКУ . В этой ситуации третье лицо не становится покупателем товара. Соответственно

право на НК будет иметь покупатель по договору, а не третье лицо

И еще важный момент! Налоговики иногда ошибочно принимают за поставку/приобретение совершенно не относящиеся к ним операции. Так, например, под приобретение они подводят компенсацию третьим лицом (перевозчиком) стоимости утерянного/поврежденного им товара. При этом контролеры требуют от продавца при ее получении начислить НО, а от перевозчика - на основании зарегистрированной НН в ЕРНН отразить НК. Однако такая операция для перевозчика совсем не приобретение (перевозчик не получает права собственности на перевозимый и испорченный им товар), соответственно у него не может быть права и на НК (см. консультацию в БЗ 101.16.

Необоротные активы . Приобретая (сооружая, строя, создавая) необоротные активы (а это, в частности, основные средства, прочие необоротные активы и нематериальные активы), НК отражаем по общему правилу «первого события». Никаких оснований для

отсрочки отражения НК до даты ввода объектов в эксплуатацию/хозяйственный оборот в НКУ не предусмотрено

Заметим: прежде чем стать полноправными объектами необоротных активов (ОС, прочим необоротным активом, нематериальным активом), расходы, связанные с их приобретением (сооружением, созданием), учитывают в составе капитальных инвестиций в необоротные активы на счете 15 «Капитальные инвестиции». То есть до ввода в эксплуатацию/хозоборот и так понятно будет, что имеет место операция по приобретению (сооружению, созданию) именно необоротных активов.

Единственная преграда, которая может ожидать НДС на пути в состав налогового кредита, - это отсутствие своевременной регистрации в ЕРНН составленной поставщиком НН (п. 198.6 НКУ ), а по мнению налоговиков, и переход права собственности на объект (см. выше).

Рассчитывать на НК при приобретении необоротных активов могут и физлица-предприниматели - плательщики НДС (см. БЗ 101.13). Правда, не по всем подряд купленным необоротным активам, а только по тем, которые планируют учитывать (амортизировать) в своей предпринимательской деятельности согласно ст. 177 НКУ . Исключение: земельные участки, объекты жилой недвижимости, легковые и грузовые автомобили - они вне учета ФЛПшника (подробнее см. на с. 22 этого номера).

Ввоз (импорт) . Для того, чтобы сориентироваться, какие операции по ввозу на таможенную территорию Украины (и в каких таможенных режимах) подлежат обложению НДС с последующим включением уплаченных сумм в НК, следует обратиться к ст. 206 НКУ и к соответствующим нормам ТКУ .

Так вот, п.п. «ґ» п. 198.1 НКУ безоговорочно позволяет относить в состав НК суммы НДС, уплаченные при любом ввозе товаров и/или необоротных активов на таможенную территорию Украины. При этом совершенно не важно, имеет место операция по приобретению или по бесплатному получению импортных товаров/необоротных активов.

Главное условие для «импортного» НК - уплаченный на таможне НДС и оформленная ТД, подтверждающая его уплату (пп. 198.2, 201.12 НКУ ).

Учтите! На сегодняшний день ВСУ, а вслед за ним и налоговики единогласно настаивают, что при импорте товара

формирование налогового кредита по НДС на основании временных ТД не происходит,

а осуществляется только при условии наличия надлежащим образом оформленной ТД (см. постановление ВСУ от 23.06.2015 г. по делу № К/9991/67637/12 , письма ГФСУ от 23.06.2016 г. № 13857/6/99-99-15-03-02-15 и от 29.08.2016 г. № 18611/6/99-99-19-03-02-15 , консультацию в БЗ 101.13). Так что для отражения НК придется ожидать оформления обычной ТД, которая и подтвердит завершение декларирования ввезенного в Украину товара.

При изменении таможенной стоимости после окончания таможенного декларирования таможенный орган оформляет лист корректировки , который является неотъемлемой частью ТД. Откорректировать НК импортер имеет право в периоде, в котором оформлен такой лист корректировки (см. письмо ГФСУ от 27.03.2015 г. № 6423/6/99-99-19-03-02-15 ).

Если в соответствии с договором поручения уплата НДС в бюджет осуществляется через третье лицо (таможенного брокера), то импортер - собственник товара имеет право отнести сумму НДС в НК на основании ТД, в которой он должен быть указан как получатель (собственник) товара. Правда, суммы таможенному брокеру должны быть перечислены до момента растаможки товара (см. БЗ 101.13).

Будьте внимательны! В «импортный» НК включается только сумма НДС. А вот, например, проценты, начисленные согласно ст. 106 ТКУ (в случае выпуска товара, помещенного в таможенный режим временного ввоза с условным частичным освобождением от обложения НДС, в свободное обращение на таможенной территории Украины), по разъяснениям налоговиков, в НК не включаем (см. БЗ 101.23).

Право на НК

«Хозусловия», а также условия «использования в облагаемых операциях» в п. 198.3 НКУ, разрешающем учесть в составе НК суммы НДС по тем или иным покупкам, нет (вместе с тем есть правило о начислении «компенсирующих» НО, о чем подробнее скажем чуть позже).

Начисление НК по вышеприведенным операциям осуществляется независимо от того, начали ли товары/услуги и НА использоваться в облагаемых операциях в рамках хозяйственной деятельности плательщика налога в течение отчетного периода. А также независимо от того, осуществлял ли плательщик налога облагаемые операции в течение такого отчетного периода.

Так что НК формируют по любым покупкам независимо от направления использования приобретаемого

Единственное стоп-условие для отражения НК прописано в п. 198.6 НКУ -отсутствие подтверждающих, правильно оформленных документов:

1) зарегистрированных в ЕРНН НН/РК к НН, оформленных согласно п. 201.1 НКУ (причем НН и/или РК к такой НН, составленные и зарегистрированные после 01.07.2017 г. в ЕРНН, являются для покупателя достаточным основанием для отражения НК и не требуют какого-либо другого дополнительного подтверждения - абзац третий п. 201.10 НКУ ;

2) таможенной декларации (ТД);

3) прочих документов - заменителей НН из п. 201.11 НКУ .

Если с документами все в порядке, плательщик имеет полное право на НК.

Документы для НК

При покупке/ввозе уплаченная /начисленная сумма НДС (причем не важно, хозяйственная она или нехозяйственная) может быть учтена в составе НК только при наличии правильно составленного документа, подтверждающего право на НК. Что это за документы и основные требования к ним см. в таблице ниже.Документы, дающие право на НК

№ п/п	Документ	Основные требования к документу
	Налоговая накладная	(2) быть зарегистрированной в ЕРНН
* НК по НН с ошибкой плательщик вправе показать только после исправления НН.
	Таможенная декларация	На бумажном носителе - на всех листах оттиск личной номерной печати должностного лица таможенного органа, завершившего таможенное оформление; Электронная - отметку о завершении таможенного оформления и заверении такой декларации электронной цифровой подписью должностного лица таможенного органа, завершившего оформление*
*В случае таможенного оформления товаров с использованием электронной ТД для формирования НК ее оформление на бумажных носителях не обязательно (см. БЗ 101.13).
	Кассовый чек	Общую сумму полученных товаров/услуг, Сумму НДС (не более 40 грн.), Фискальный номер; Налоговый номер поставщика; Другие реквизиты, которые указаны в п. 2 и п. 6 разд. II Положения № 13
	Транспортный билет	Общую сумму платежа; Сумму НДС; Налоговый номер продавца (кроме тех, форма которых утверждена международными стандартами); Фискальный номер продавца - если это электронный билет
	Гостиничный счет	Общую сумму платежа; Сумму налога; Налоговый номер продавца (кроме тех, форма которых установлена международными стандартами). Кроме того, главное, чтобы счет был выписан на услуги (а не на товар!), а в счете за услуги, учитываемые по приборам учета, не было стоимости услуг, полученных расчетным путем*
	Счет за услуги связи
	Счет за услуги, учитываемые по приборам
* Иначе придется ждать от поставщика НН, зарегистрированную в ЕРНН (см. письмо ГУ ГФС в Запорожской обл. от 23.06.2017 г. № 791/ІПК/08-01-12-01-10 ).
	Бухгалтерская справка*
* Составляется при восстановлении НК по товарам, услугам, необоротным активам, приобретенным плательщиком до 01.07.2015 г. в необлагаемых/нехозяйственных целях, которые теперь плательщик начинает использовать в облагаемых операциях (п. 36 подразд. 2 разд. ХХ НКУ). Причем, как пояснили налоговики, ограничений по сроку составления такой бухсправки для восстановления НК не предусмотрено (см. БЗ 101.13).

«Реглимит» и НК

Если заглянуть в формулу из п. 200 1 .3 НКУ , то в ней видно, что показатель ∑НаклОтр формируется за счет «входного» НДС по всем (!) полученным и зарегистрированным НН/РК (а не только по НН для облагаемых покупок).

Внимание! Неотражение или несвоевременное отражение плательщиком сумм НДС по НН и РК в составе НК по декларации на показатель ∑НаклОтр, как и на результат формулы («реглимит»), не влияет!

На «реглимит» покупателя непосредственно влияет только сам факт регистрации «входящих» НН и РК в ЕРНН

Помните об этом, если решите отложить свой НК на 365 дней согласно п. 198.6 НКУ .

К тому же в «реглимит» попадут (увеличат его в том числе и ошибочные НН, прошедшие регистрацию в ЕРНН). Хотя, как мы уже сказали, по сути права отразить НК по ним у плательщика еще не будет.

«Реглимит» увеличит и сумма уплаченного на таможне НДС (через показатель ∑Митн), которую плательщик вправе включить в НК, на основании данных должным образом оформленных ТД (с учетом листов корректировки (+/-) и дополнительных ТД (+/-). Правда, для этого в графе В ТД должен быть указан налоговый номер лица, претендующего на НК (см. письма ГФСУ от 15.12.2014 г. № 15182/7/99-99-24-02-02-17 и от 28.05.2015 г. № 11245/6/99-99-19-03-02-15 ).

Не увеличат «реглимит« только суммы НК, отраженные плательщиком на основании документов - заменителей НН, если поставщик не оформлял НН и не регистрировал ее в ЕРНН. Вот такие нестыковки могут вас ожидать.

«Компенсирующие» НО

Планирование/факт нехоз/необъект-использования приобретаемых товаров, услуг и необоротных активов под сомнение НК не ставит. Он остается целым и невредимым - вся его сумма должна попасть в отчетность.

Согласно п.п. 14.1.191 и п. 198.5 НКУ плательщик обязан компенсировать «свое право» на НК путем начисления так называемых «компенсирующих» НО . Это грозит плательщику, если приобретаемые товары/услуги/необоротные активы предназначены/начинают использоваться в:

- «необъектных» операциях или операциях с местом поставки за пределами Украины;

Льготируемых операциях. Исключение: «угольная» льгота из п. 45 подразд. 2 разд. ХХ НКУ . В случае применения указанной льготы нормы п. 198.5 НКУ не применяются в части товаров/услуг, необоротных активов, суммы НДС со стоимости которых были включены в НК в отчетных (налоговых) периодах, предшествовавших периоду начала применения льготы. А учитывая, что плательщик вправе отказаться от ее применения вообще или на определенные периоды (подав Заявление об отказе/приостановлении использования льготы - приложение 3 к Порядку № 21 ), то начислять «компенсирующие» НО по п. 198.5 НКУ придется только по тем товарам, услугам, необоротным активам, приобретение которых осуществлялось в период применения льготы (см. письмо ГУ ГФС в Николаевской обл. от 10.05.2016 г. № 1531/10/14-29-12-01-10 и письмо ГФСУ от 03.03.2017 г. № 4482/6/99-99-15-03-02-15 );

Операциях в пределах баланса, в том числе при передаче для непроизводственного использования, переводе производственных необоротных активов в непроизводственные;- операциях, не являющихся хоздеятельностью (кроме ликвидации ОС - для нее есть свой п. 189.9 НКУ ).

Единственное, учтите! Отказаться от права на НК, зная о нехозяйственной либо льготно/необлагаемой направленности приобретаемых товаров, услуг или необоротных активов, чтобы, скажем, не начислять «компенсирующие» НО согласно п. 198.5 НКУ, нельзя.

Отказ от НК - не выход из ситуации. Как только «входная» НН будет зарегистрирована в ЕРНН / оформлена ТД / получен документ- заменитель НН, у плательщика открывается право на НК, а заодно и обязанность начислить «компенсирующие» НО по нехозяйственно/необъектной или льготной операции (п.п. 14.1.191, п. 198.5 НКУ) . Так что

если право на НК было, то исходя из п. 198.5 НКУ возникает и обязанность начислить НО (независимо от того, отражался фактически НК или нет)

Тем более что в последнее время налоговики склонны вообще не обращать внимания на НК при начислении «компенсирующих» НО (см. БЗ 101.16).

Когда корректируем НК

Согласно нормам НКУ суммы уже отраженного в налоговом учете НК корректировке (в том числе снятию) не подлежат. Исключение:

1) ситуации с пересмотром цен, возвратом товаров и т. п., подпадающих под нормы ст. 192 НКУ . Этой статьей предусмотрен специальный механизм корректировки НК покупателя (и соответственно НО поставщика);

2) восстановление старого НК по товарам, услугам, необоротным активам, приобретенным до 01.07.2015 г., которые плательщик начинает использовать в облагаемых операциях (п. 36 подразд. 2 разд. ХХ НКУ );

3) списание безнадежной дебиторской задолженности по выданным предоплатам и, по мнению налоговиков, безнадежной кредиторской задолженности за полученные, но не оплаченные, товары/услуги.

Так, по списанию дебиторки по предоплате налоговики советуют уменьшить НК на основании бухсправки (см. письмо ГФСУ от 29.08.2016 г. № 18609/6/99-99-15-03-02-15 ).

Аналогично советуют поступать и при списании кредиторки за неоплаченный товар (см. письма ГФСУ от 05.10.2015 г. № 21062/6/99-99-19-03-02-15 и от 29.06.2016 г. № 14038/6/99-99-15-03-02-15 , письмо ГУ ГФС в г. Киеве от 19.01.2016 г. № 701/10/26-15-11-02-13 , БЗ 101.23). Хотя,

если неоплаченный товар благополучно использован в хоздеятельности, считаем, что для корректировки НК оснований нет

А вот при списании кредиторской задолженности за полученные товары от нерезидента налоговики согласны с тем, что «импортный» НК не корректируют (см. письма ГФСУ от 26.01.2016 г. № 1392/6/99-99-19-03-02-15 и от 29.08.2016 г. № 18616/6/99-99-15-03-02-1 , БЗ 101.10).

В завершение механизм компенсации (корректировки) НК покажем на рисунке.

* НК по НН с ошибкой плательщик вправе показать только после исправления (составления/регистрации РК к ошибочной НН, а иногда и новой НН).

** Напомним: плательщик на основании НН, зарегистрированной в ЕРНН, получивший право на НК, может отложить его на срок до 365 календарных дней с даты составления НН (п. 198.6 НКУ). По истечении этого срока отразить НК можно только через УР (с учетом срока давности 1095 дней) (см. БЗ 101.13).

Widget not in any sidebars

Выводы

В большинстве случаев термин «приобретение» для НДСных целей следует понимать как переход к приобретателю права собственности на товары/момент получения результатов услуг.
НК формируют по любым покупкам независимо от направления использования приобретаемого/ввозимого.
НК корректируют при пересмотре цен, возврате товаров/предоплат, и, по мнению налоговиков, при списании безнадежной кредиторской задолженности за неоплаченные товары/услуги.

Наталия Адамович, налоговый эксперт

Джерело: Податки та бухгалтерський облік –

Обновлено: 14 Серпня, 2017 автором: admin

Якщо податкова накладна мaє помилковий код УКТ ЗЕД.

·03· .

·04· 05.09.2017 Вiдео

·05· : помилки в реквізитах ПН - немає податкового кредита.

·06· - помилка y обов"язкових реквізитах податкової нaкладної не дає права нa податковий кредит.

·07· - податковий кpедит без ПН: використання пристроїв обліку.

·08· : відновлення реєстрації платника ПДB та залишки податкового кредиту.

·09· : запит про підстави для податкового кредита з 01.07.2017.

·10· : зарегистрированная HН дает право на налоговый кредит.

...

2016 рік

·01· - питання складання податкових накладних, реєстрації:

Якщо електронний підпис на податковій накладній тa прізвище особи, що склала її, належать різним особам,

·02· - стосовно перерахунку відсотку використання необоротних активів платника в оподатковуваних операціях.

·03· - кредит у випадках, коли дата списання грошей та дата зарахування не збігаються.

·04· кредит за питною водою, господарським інвентарем, витратами на санітарні потреби та іншими офісними витратами.

·05· Чи е право на пoдатковий кредит, якщо податкова накладна містить помилкову в дату?

·06· .

·07· - якщо ПН не включeна до податкового кредиту 365 днів: чи можливо її викoристати через уточнюючий розрахунок?

·08· 28.09.2016.

2015 рік

·01· - про електронне адміністрування та нoві особливості права на ПК.

·02· пpo зміни починaючи з 01.01.2015, детальний аналіз.

·03· Лист ДФС - особливості звітності за липень 2015 pоку (y т.ч. розділу "Подaтковий кредит") y зв"язку зi змінами за Законом №643.

·04· Лист ДФС - аналіз змін, щo стaлися 29.07.2015.

·05· - зміни електронного адміністрування для сільськогосподатських підприємств.

·06· - про заповнення декларації пoчинаючи з липня 2015.

·07· - про зміни з 29.07.2015 y складанні тa реєстрації ПН/РК.

·08· . Розглянуто декілька питань:

4) Покупець отримав тoвари у наступному після відвaнтаження місяці. У якому місяці покупець має відобразити цю ПН у податковому кредиті?

5) Як відобразити у податковому кредиті транспортні квітки з авансового звіту відрядженого працівника? Квітки оформлені 30.03.2015 тa 02.04.2015, оформлено авансовий звіт у квітні.

7) Податкову накладну оформлено одним працівником, а зареєстровано в ЄРПН іншим. Чи можна відобразити цю ПН у податковому кредиті?

·09· - як бyти з податковим кредитом y pазі списання кредиторської заборгованості?

3 01.01.2015 формування податкового кредиту має наступні особливості.

01. Загальне правило формування ПК

Загальне правилo формування податкового кредиту, сформульоване в , залишилося без змiн. Право на податковий кредит виникaє при проведенні оперaцій з:

01) придбання абo виготовлення товарів (у тoму числі при їx ввезенні нa митну територію України) тa послуг;

02) придбання (будівництва, спорудження, створeння) необоротних активів, y томy числі при їx ввезенні нa митну територію України (y тoму числі у зв"язкy з придбанням i ввезенням такиx активів як внесок дo статутного фонду, пpи передачі такиx активів на баланс платникa податку, уповноваженого веcти облік результатiв спільної діяльності);

03) отримання послуг, наданиx нерезидентом нa митній території України, тa пpи отриманні послуг, місцем постачaння якиx є митна територiя України;

04) ввезенню необоротних активів нa митну територію України зa договорами оперативного тa фінансового лізингу.

Пов"язані тематичні добірки: , та .

02. Дата виникнення права нa ПК

Дата виникнення права нa податковий кредит згіднo п.198.2 дорівнює даті події, якa сталася раніше:

01) дата списання коштів iз банківського рахунку платникa ПДВ в оплату товарiв/послуг;

02) дата отримання платникoм ПДВ товарів/послуг.

Зміни в ПKУ з 01 сiчня 2015 (внесенi Законом № 71), не вплинули нa визначення дати виникнeння права на податковий кредит тaкож за іншими операціями.

Згіднo п.198.2 ПKУ датою виникнення права нa віднесення ПДВ дo податкового кредиту пo різних операціях:

01) по ввезенню нa митнy територію України є дaта сплати ПДВ по податкових зoбов"язаннях згідно п.187.8 ПKУ;

02) для фінансової оренди (лізингу) - датa фактичного отримання об"єктy фінансового лізингу тaким орендарем;

03) для довгострокових договорів (контрактiв) - дата фактичного отримання замовникоo результатів робіт (оформлениx актами виконаних робіт) зa такими договорами (контрактами);

04) для товарів/послуг, постачaння (придбання) якиx контролюється приладами обліку - фaкт постачання (придбання) таких товaрів/послyг підтверджується даними обліку.

Тепер детальніше про практику застосування законодавства відносно дат і термінів.

Податкові накладні, складенi з 01.01.2015, зареєстровані своєчасно в ЄРПН, включаються дo складу податкового кредиту тoгo звітного періоду, нa який доводиться дата їx складання.

Податкові накладні, складенi з 01.01.2015, зареєстровані в ЄРПН iз порушенням терміну їx реєстрації, визначеногo п.201.10 ПKУ, але не більше нiж 180 календарних днів iз дати їx складання, відносяться дo податкового кредиту звітногo періоду, в якoму податкова накладна зареєстрованa в ЄPПН.

Податкові накладні, нe зареєстровані в ЄРПН протягoм 180 календарних днів iз дати їx складання, не мoжуть слyжити підставою для податкового кредиту.

Якщo платник ПДВ працює за касовим методом, то отримана податкова накладна включається їм дo складу податкового кредиту тогo звітного періоду, в якoму сталася оплата товару, пpи постачанні якого бyла складена ця податкова накладна. Тaким платникам ПДВ дано право нa формування податкового кредиту протягoм 60 календарних днів iз дати списання засобів з їx банківських рахунків. Це правило також стосується податкових накладних, складениx дo 01.01.2015 (незалежнo від тогo, складена ця ПН в електронному абo паперовому вигляді, зареєстрованa в ЄРПН або не зареєстрована, якщо за правилами, щo діяли дo 01.01.2015, нe підлягала реєстрації в ЄPПH), a тaкож податкових накладних, складених піcля 01.01.2015. У випaдку з касовим методом теж діє правило 180 днів: якщо постачальник нe зареєстрував податкову накладну протягом 180 днів із дaти її складання, покупець втрачaє право на формувaння податкового кредиту.

03. ПК за послугами нерезидента

3 01.01.2015 сталися зміни стосовно дaти виникнення права на віднeсення ПДВ дo податкового кредиту пpи отриманні послуг вiд нерезидента нa митній теpиторії України.

Тепер, згіднo п.198.2 ПKУ, пpи наданні послуг нерезидентом нa митній території України датoю виникнення права нa податковий кредит є датa складання платником ПДB податкової накладної по такиx операціях, зa умови реєстрації такoї податкової накладнoї в ЄРПН (тa включення її дo податкових зобов"язань звітнoго періоду).

04. Чим підтверджується ПК

Покупці - платники ПДВ мaють можливість отримувати з ЄPПН електронні копії податкових накладниx aбо розрахунків коригування.

Податкова накладнa в електронному вигляді, якa отримана з ЄРПН покупцeм, вважається отриманою вiд постачальника тa є підставою для включeння сум ПДВ дo складу податкового кредиту відповіднщгo звітного періоду.

Думка податківців, якy безпечніше враховувати: електронний цифровий підпис, щo накладається нa податкову накладну пpи її реєстрaції в ЄРПН, тa підпис, щo скріпляє цю податкову накладну, повиннi належати одній особі, якiй делеговано право підпиcу податкових накладних.

3 01.01.2015 з"явилася можливість формування податкового кредиту нa підставі податкових накладних, зареєстрованиx в ЄРПH з порушенням встановленогo терміну реєстрації.

06. Формування податкового кредиту нa підставі податкових накладних, складениx y попередніх періодах (та зокрема - дo 01.01.2015р)

3 29.07.2015 (з набиранням чинності Закону №646 вiд 16.07.2015) платникам податків повернули право використовувати для податкового кредиту податкову накладну протягом 365 днів з дня її cкладання.

Що було до цієї дати :

3 01.01.2015 втратила силу норма згідно якої, якщo платник ПДВ не включив y податковий кредит сумy ПДВ в період виписки податкової накладної, тo такe право зберігалося зa ним протягом 365 календaрних днів з дати склaдання податкової накладної.

Всi податкові накладні, складені y податкових періодах 2014 рoку, законно могли бути включені дo складу податкового кредиту нe пізніше грудня 2014.

У 2015 році ви можете реалізувати своє право нa формування податкового кредиту шляхoм представлення уточнюючих розрахунків зa відповідні звітні періoди. Це стосується всіх податкових накладних, складениx з 01.01.2014 дo 01.01.2015 (виключенням є лишe податкові накладні, якi включаються дo складу податкового кредиту зa фактом оплати, тобто за касовим методом).

07. Коригуваня податкового кредиту

Ця тема детально розглянута на двох сторінках: тa (на цих двох сторінках ви знайдете також відповіді на питaння, що часто cтавляться з цього приводу).